Перше диво сталося повесні – коли Ірпінську заплаву засіяли кукурудзою. Від 8 Лінії до Гостомельської траси по обидва боки річки Ірпінь. Сотні гектарів землі було розчищено від цілинного бур’яну і зорано. Колосальна робота здійснена, озеро бензину використано. Та ще й засіяли землю елітним голландським зерном. Кажуть, Гостомельський голова прагнув вбити двох зайців: побороти таким чином традиційні загоряння заплави з торфовищами і зібрати добрий врожай.
Та маємо друге диво. На сьогодні кукурудзяний лан не зібрано. Кукурудза банально пропадає, гине, початки на стеблах здебільшого гниють і покриваються цвіллю. Місцеве населення, звісно, трошки попаслося, але то були мізерні зусилля з порятунку урожаю.
Невже все це достоїть – мільйони грошей на вітер! – до весни? Просохле, підсушене кукурудзяне листя з бадиллям палає, як порох! То в що ж тоді перетвориться заплава?