Над темою сенсу життя мільйони років думали філософи. Але усі люди – різні, тому і щастя та сенс життя у кожного свій.
Як на мене, у житті взагалі немає сенсу, воно дано нам для того, щоб бути просто щасливими. Для хвилин, які більше не повторяться. Для того, щоб ми до кінчиків пальців відчували себе людьми.
Життя - це просто виклик, шанс, і немає чого в житті соромитись, надто довго думати, жити стереотипами та перейматися думкою інших, адже всі ми і так помремо. І це не сумно, тому що усе має свій логічний кінець.
Великі мислителі Заходу і Сходу давали свої визначення, однак ніхто ще не знайшов формули, яка ідеально підходить усім без винятку. Це наводить на думку, що універсальної формули не існує, також як і універсальних ліків, також як і двох однакових людей.
Ви не ідеально круглі і живите не у вакуумі. Закони, виведені кимось іншим, навряд чи вам підійдуть, тому що кожна людина унікальна. У вас є два виходи: або прийняти чуже і переконати себе в тому, що це ваше, або створити своє. Якщо ви вважаєте, що чужі ідеї близькі вам, то ви зможете без особливого дискомфорту дотримуватися їх. А якщо ні? Вам загрожує внутрішня війна. Ваше тіло, ваш розум, весь набір ваших особистих якостей рано чи пізно зажадає самореалізації, висловлюючи своє невдоволення доступними йому засобами, тобто негативними емоціями, стресами і хворобами.