Перші кози та козлики приїхали сюди із Франції три роки тому для продовження племінного господарства. Є альпійська та зааненська породи. Їхнє молоко принципово відрізняється від того, що дають звичайні кози. Воно має кращий вітамінний склад, а козячого запаху в молока немає.
На фермі перебуває майже 1,5 тисячітварин.Ферма дала 40 робочих місць для місцевих мешканців. Працівники досвідчені: коли запускали виробництво, вони пройшли тримісячне стажування у Франції. Є також можливість дуальної освіти для студентів. Молоді та амбіційні вчаться працювати у цеху, улітку працюють на виїзних торгівлях.
“Небагато таких невеликих заводів, котрі, як цей, можуть приймати студентів і їх навчати. Ми тут отримали великий досвід під час переддипломної практики, а після закінчення університету лишилися працювати. Кожен працівник вміє все робити на кожному етапі. Ми слідкуємо за температурою, приймаємо, фасуємо”, – каже нещодавня практикантка Тетяна.
Молоко від французьких кізочок виробник перетворює на різноманітні сири. Наприклад, є продукт із пажитником – травою, котра смакує, як горіх. Вистигають, вони залежно від виду, десь 60-80 днів.
Тверді сири виготовляють у великих головках по 7-8 кілограмів і дозрівають вони у спеціальних камерах: іноді понад року. Мають структуру, схожу до пармезану, та специфічний смак. Є сири з пліснявою, козячий палінс. Камамбер у золі з натуральних фруктових дерев зацікавлює, передусім, гурманів. Ціни від 350 до 480 гривень за кілограм сиру.
Виготовляють також питні йогурти з різними смаками. У продукції лише закваска, молоко і натуральний наповнювач. З козячого молока тут роблять навіть сметану та морозиво. Ціна на кисломолочну продукцію – близько 30 гривень. Продається товар у спеціалізованих магазинах, супермаркетах та екокрамничках. Експорту за кордон поки немає, та виробник має дуже амбітні плани.
Читайте також: 3 потужні засоби для прискорення метаболізму.
