За задумом архітекторів, воно має бути комфортним і недорогим для будівництва водночас. Цей проєкт - пілотний. Коли він відпрацює свій термін, модулі можна буде розібрати й перенести в інше місце, а до того там зможуть мешкати 15 родин, йдеться в ТСН.
Архітектор Слава Балбек каже, про модульне містечко і тимчасове житло замислився ще у березні, коли частина Київщини була окупована, але вже було відомо про масштаби руйнування.
Головна ідея проекту - людям має бути комфортно. «Для нас комфорт - це ще комунікація, соціалізація. У нашого проєкту дійсно невеликі площі житлові, але є місця, де ти можеш проводити спільний час. Тобто це соціальні якісь майданчики, це загальні приміщення, це вітальні, це кухні»,- пояснює він.
Це мають бути ось такі житлові блоки. Один із них квартирного типу, інший - комунального. Три двокімнатні квартири, із власними кухнею та ванною і 12 кімнат комунального типу - фактично це як гуртожиток, але значно комфортніший. Окремо тут мають бути місця, де можна буде працювати і відпочивати. Вартість одного квадратного метру, враховуючи меблювання, - 600 доларів. «Це досить низька ціна будівництва з нуля будинка, який потім можна перевезти, розібрати, втратити приблизно 40 відсотків інвестицій, щоб перевезти його на іншу ділянку, де він буде в нагоді», - зазначає Славко.
Цей проєкт пілотний і має показати, наскільки ефективне будівництво таких модульних містечок. «Ми хочемо відпрацювати і будівництво, і терміни, і вартість, і проживання людей, їх соціалізацію впродовж року. Для того, щоб ця інформація можливо була корисна в більш широкому масштабі. Незалежно чи буде це за нашим проектом чи буде інший проєкт, але розуміння, як соціалізуються і живуть люди в таких проєктах - це дуже корисно», - пояснює архітектор.
Ділянку для цього проєкту шукали за кількома вимогами: головна - розташування неподалік від місця, де мешкали люди, які втратили житло і близкість до інфраструктури. Варіантів було багато, але підійшла саме ця ділянка, хоча й вона і у приватній власності. Тут мали будувати котедж не містечко, але все зупинилось.
У Бучі до початку повномасштабного вторгнення Росії жило 50 тисяч людей. Поки що до містечка повернулася лише половина з них. Частина - досі боїться їхати додому. Іншим - жити ніде.
Загалом на Київщині повністю зруйновано 5 тисяч приватних будинків, іще 13 тисяч - пошкоджені. 161 багатоповерхівку доведеться демонтувати і заново будувати. А ще близько тисячі потребують капітального ремонту.
Найбільше за час активних бойових дій у регіоні постраждали Бучанський, Вишгородський і Броварський райони. Кількість людей, які потребують тимчасового житла постійно зростає. Поки що їх розміщують у пансіонатах, або в модульних містечках у вигляді контейнерів. Такі вже є в Бородянці та Бучі, а незабаром мають з'явитися ще в Гостомелі, Макарові та селі Кухарі. Це допомога від польського уряду. «Це новий для нас досвід, тому що це тимчасове житло, з яким Київська область ніколи не стикалася. Там є декілька питань по підключенню електроенергії, підключення водопостачання, тому громади на місцях разом із обласною адміністрацією, вирішуємо ці проблеми», - каже голова Київської обласної військово-цивільної адміністрації Олексій Кулеба
Пілотний проєкт у Бучі має стати альтернативою таким контейнерам. Але навіть його автори з висновками не поспішають - кажуть містечко має ще пройти випробування в різні пори року.