Ірпінь — це порівняно невелике місто, розташоване в Київській області на берегах однойменної річки. Але його назва з нею нічого спільного не має. Справа в тому, що в істориків є одразу кілька версій того, звідки воно з’явилося.
Одна з легенд свідчить, що в роки хрещення Русі дочка князя на ім'я Ярина не хотіла приймати нову віру та втекла молитися до великого дуба, який служив вівтарем Даждьбога. Її швидко знайшли, а дерево вирішили зрубати, залишивши замість нього величезний пень. Вважається, що він і став місцем заснування Ірпеня. Щоправда, ця версія часто піддається критиці. Адже достеменно невідомо, чи насправді була в князя в ті роки дочка на ім'я Ярина.
Дехто вважає, що назва таки опосередковано пов'язана з річкою. Хоча на той час вона називалася Єрепень. Так її прозвали за часті повені. Старожили говорили, що в періоди паводків вона ніби «єрепенилася».
Археологічні розкопки показали, що на території сучасного міста в давнину жили племена полян і древлян. Пізніше, у роки регулярних татаро-монгольських набігів, місцевість стала безлюдною. В околицях не було фортеці чи форту, де селяни могли б сховатися. Тому більшість із них переїхала до інших регіонів.
Цікаво, що забудова селища Ірпінь спочатку здійснювалася без будь-якого архітектурного плану. Тут селилися робітники, які займалися лісозаготівлею. З розвитком міста сюди стали перебиратися й купці, які відкрили два невеликі базари.