"Вже до 11 ранку (24 лютого) всі рішення були прийняті, всі команди роздали і почали зв’язуватись з сусідніми громадами, з Бучею. Але, на жаль, з мером Бучі ми не зв’язалися – він не брав слухавку. Він вже кудись виїжджав на Захід України, тікав.... У мене велика родина – це місто, 100 тисяч мешканців. Я вважаю, що я не мав права кудись виїжджати, бо якщо втече голова, як в сусідньому місті (Бучі), то буде 1400 загиблих, розстріляних. Там не було евакуації.
Перша перемога збройних сил була саме в Ірпіні. Саме за це наш президент Володимир Зеленський надав нам статус «Місто-герой України». Потім ми вже звільнили Бучу, Гостомель, Ворзель. Я звільняв особисто Бучу зі своїми хлопцями, і росіяни відступили до білоруських кордонів».