Привид повішеної балерини з Ірпеня вигнали Забужко та Ірванець, або подробиці першої велоекскурсії

До 1993 року в шпилястому корпусі Ірпінського Будинку письменників з'являвся привид балерини. Сам легендарний будинок на початку 20 століття збудував київський олігарх Чоколов для зустрічей зі своєю коханкою – примою балету. Вона чекала, що він покине сім’ю заради неї. Але не дочекалась і повісилась на горищі. Чоколов морально вже не зміг там бувати, а продавати не хотів, тому переписав будинок на київську спілку письменників.

Холодного вечора на початку 1990-х Оксана Забужко та Олександр Ірванець під вино і камін зачитували одне одного віршами. Дрова підкидали до нестями. Врешті, на шпилястій будівлі згорів дах. Те саме горище, де повісилась балерина. Після того білу примару в будинку більше ніхто не бачив.

Це одна з історій велоекскурсії Ірпенем, яку червневої неділі я проводив для всіх охочих. Прокат «100 КОЛІС» організував для всіх бажаючих легкий велопробіг парками Ірпеня ще й велосипеди надав безкоштовно. Маршрут пролягав від парку «Дубки» до парку Будинку письменників.

У парку Володимира Правика ми дізналися, як молодий пожежник-капітан з Ірпеня в ніч аварії на ЧАЕС не думав про дози і робив свою роботу, рятуючи нас із вами. Про історію будівництва й особливості парку, який названий на його честь.

Про 12 школу та ІЛІТ-й комунальний ліцей. Про особливості формування архітектурного ансамблю Центральної площі, віденські ліхтарі, штучний піщаник і Леніна, якого вкрали. Так! Чотириметрового бронзового Ілліча в Ірпені під час Майдану повалили не просто так. Його вкрали за допомогою крану. 5 тон бронзи як не як. Міліція шукала...

Була в нас 3-хвилинна лекція про Шевченка, який був телевізором 19-го століття для українців.

Далі їхали реконструйованою Підгірною, новою велодоріжкою. Зупинились біля історичного залізничного мосту. А ви знаєте, що там між шпалами живуть птахи? Я сам не знав донедавна. Подивилися на роботи по новій набережній. Розказав про місток Незнайки. Герої дитячої книги жили у Квітковому місті і ходили через річку в ліс по гриби, писав ірпінчанин Носов, письменник і мультиплікатор. Родина Носових жила поруч з вулицею Квітковою в Ірпені. А через річку Ірпінь він малим ходив по гриби в Біличанський ліс...

Найдовше затрималась наша екскурсія у парку Письменників. Ще малолюдному і, без сумніву, унікальному парку Ірпеня з його салатовою травою, дитячими і водночас філософськими дерев’яними скульптурами. Ну, звісно, подивилися і сталінський ампір старої частини Будинку письменників, згадану дачу Чоколова, заглянули на пляж.

А далі через нову автостанцію і торговий ряд, де можна освіжитись і перекусити, через нову площу Антонова пірнули у перехід, вигулькнули на площі і повз базар і Правика повернулися в Дубки.

На все разом дві години динаміки, вітерцю, легкої інформації, розваги і сміху. Дякую усім, хто був зі мною. Перша велоекскурсія Ірпенем вдалася!

Це було насправді класно. Мені здається, що велоескурсії Ірпенем мають стати постійним явищем. Якщо ви підтримуєте цю ідею, поширюйте у себе цей матеріал, коментуйте його. Пропонуйте, долучайтесь з ідеями. Це буде для мене свідченням того, що тема дійсно актуальна.

До речі, просто наступного для після нашої першої велоекскурсії мені написав Володимир Коротя (позивний Повстанець), наш АТОшник-активіст із пропозицією зробити маршрут по темі Приірпіння Другої світової. У нас тут своя Лінія Мажено по лісам за річкою, хто не знав і ДОТи є відновлені, братські могили, спалений хутір і шанці по лісу проглядаються дуже чітко.

Однозначно, що для сталого проекту «Велоекскурсії Ірпенем» потрібно розробити сітку маршрутів. По часу, складності і тематиці. Тож, єтема для об’єднання зусиль за інтересами між краєзнавцями, велоактивістами та просто любителями покрутити педалі.

Підписуйтесь, долучайтесь. Ще покатаємось!

Максим Плешко для 04597.com.ua