Коли Гостомель стане як Ірпінь?

Гостомель − симпатичне селище. Нормальні вулиці, будинки, ставок, пляж, церква, базар. Ніби нічим не відрізняється від інших селищ навколо Києва. Але, якщо заїхати в Ірпінь, то помітно велику різницю. Не тільки новими парками, тротуарами, площами і стадіонами відрізняється Ірпінь. От просто всім відрізняється! Це ніби висить у повітрі, а пояснити не можеш. Ніби повітря в Ірпені інше. Не тільки нове все, а й порядку там більше, ларьків немає, реклама на стовпах не висить хаотично. Якось в Ірпені все по іншому…

Політичний клас Гостомеля у тій чи іншій формі пояснює собі і виборцям, що в усіх гостомельських проблемах винен Ірпінь. Що Ірпінь забирає всі податки, «собі парки будує, а нам нічого не дає». Тому в Ірпені так гарно, а в Гостомелі – ні.

Спробуємо розібратися, чи дійсно Ірпінь забирає все? Чи вигідно Гостомелю бути разом з Ірпенем чи без Ірпеня? Запроваджена з 2015 року державою фінансова децентралізація (були внесені кардинальні зміни до бюджетного та податкового кодексу) дала можливість навіть до об’єднання відчути громадам переваги децентралізації, бо збільшилися можливості місцевих бюджетів. 

Гроші і повноваження, чи достатньо їх для розвитку Гостомеля?

Держава передає ресурси та повноваження згори вниз для вирішення питання на місцях. Це дає можливість акумулювати ресурси і розпоряджатися ними самій громаді. Бюджет формується за рахунок таких податків, які залишаються згідно Бюджетного кодексу: 25% екологічного податку, 100% єдиного податку, 100% податку на нерухомість, 5% акцизного податку, 13,44% відрахувань на пальне, 100% податку на прибуток комунальних підприємств, 100% земельного податку та орендної плати за землю, кошти за надання адміністративних послуг, надходжень пайової участі від забудовників. (Інформація надана фінансовим управлінням.)

Відповідно до своїх повноважень Гостомель самостійно планує свій бюджет та розвиток селища, залучає інвестиції, розвиває підприємництво, розпоряджається земельними ресурсами, надає житлово-комунальні послуги, утримує вулично-дорожнє господарство, приймає програми соціально-економічного розвитку селища, програми соціального захисту населення та інші програми, що стосуються селища.

Відповідно до бюджетного законодавства до бюджету селища не зараховується податок на доходи з фізичних осіб ПДФО (нині села та селища мають 0% цього податку, до 2014 року включно цей податок зараховувався в розмірі 25%). Лише цей податок задіяний при здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів, які мають взаємовідносини з державним бюджетом. Тобто за формулою визначається чи надається базова дотація (дотація з державного бюджету), якщо доходи (ПДФО) на 1-го жителя менше середнього по Україні, або навпаки вилучаються кошти до державного бюджету (реверсна дотація), коли доходи (ПДФО) на 1-го жителя більші середнього по Україні. До бюджету м. Ірпінь, який має статус міста обласного значення та прямі відносини з державою, нині зараховується 60% ПДФО (до 2015 р. розмір відрахування складав 75%). Такі вилучення (реверсна дотація) для міста Ірпінь в 2018 році склала 15,2 млн грн, тобто бюджет Ірпеня є бюджет-донор. Раніше з місцевих бюджетів-донорів на користь державного бюджету вилучалось 100% коштів, тепер 50%. В теперішніх умовах запровадження системи фінансового вирівнювання є стимулюючою для спроможних громад, оскільки при нарощуванні доходної бази залишається певний ресурс на місцях.

Селище Гостомель не має прямих відносин із державою, оскільки основний бюджетоутворюючий податок (ПДФО) не закріплений державою на рівні селищного бюджету. Такі повноваження мають об’єднані територіальні громади, які по своїх повноваженнях щодо доходів та видатків прирівнюються до міста обласного значення.

Перелік доходних джерел бюджетів ОТГ визначено статтями 64 (загальний фонд), 69-1 (спеціальний фонд) та 71 (бюджет розвитку) Кодексу. Оскільки бюджет селища Гостомель не має прямих відносин із державою, фінансування видатків, які делегуються державою здійснюється через бюджет Ірпеня, а саме: видатки на утримання бюджетної сфери освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, соціального захисту та соціального забезпечення, джерелом фінансування цих видатків є доходи, закріплені Бюджетним кодексом, так і міжбюджетні трансферти з державного бюджету (реверсна дотація, освітня та медичні субвенції, субвенції на житлові субсидії та різні допомоги при народженні, дітям-інвалідам тощо).

Якщо змоделювати бюджет селища Гостомель, який має прямі відносини з державою, то вилучення становило б до державного бюджету 25,2 млн грн. Наразі бюджет Гостомеля враховується в зведеному бюджеті м. Ірпінь, вилучення становлять 15,2 млн грн.

Відразу виникає питання, чому виступати донором для інших громад, а не залишити ці кошти на розвиток нашого регіону. Так і було вчинено з боку Ірпінської міської ради за сприяння В.А. Карплюка.

Наприклад. Звернувся директор школи номер 13 в Гостомелі Володимир Захлюпаний, що треба школу утеплювати. Ірпінь виділив 2,2 мільйони, а іншу частину грошей 6 млн грн ми «вибили» у області в рамках співфінансування проекту. Або інша ситуація: збудувалася нова котельня в мікрорайоні Склозаводу, а газової магістралі до неї немає. Попри те, що селищний голова Гостомеля підписав гарантійний лист, що селище цю магістраль профінансує, гроші на неї виділив Ірпінь. Бо до міської ради звернулася селищна рада з листом про фінансову допомогу в цьому питанні. (Детальний опис та суми виділення Ірпенем коштів Гостомелю буде вже найближчим часом - ред.)

Загалом у 2018 році з Ірпеня у вигляді субвенції Гостомелю були передані 19 мільйонів гривень.

Говорити про те, що Ірпінь забирає всі гроші Гостомеля і це головна проблема - не можна. Це в широкому сенсі не відповідає дійсності. Та й не завжди в грошах справа. Адже буває хата багата, а підлога не метена, в домі сварки і діти нечесані. А буває скромно живуть, але в мирі і чистоті.

Я тут жодним чином не хочу сказати, що в Гостомелі якась катастрофічна ситуація з благоустроєм і чистотою. Виконавчі органи і комунальники Гостомеля стараються. Загалом, селище не краще і не гірше за інші подібні населені пункти поблизу Києва. Але в Ірпені все не так. Тут якщо робиться, то це за визначенням має бути щось унікальне і найкраще. Ідея порядку, благоустрою і чистоти стала ідеологією міста. Кожен прагне бути в чомусь кращим, або як мінімум зробити усе можливе, щоб наблизитись до рівня «ідеально». І я кажу вже не тільки про комунальну сферу: ЖЕК чи зеленбуд. Ця ідеологія поширилася на більшість мешканців, підприємців, власників кафе, магазинів і так далі. Таку ідеологію, яка заполонила маси, не купиш за гроші. Тільки власним прикладом і постійною роботою на максимум. Саме так Володимир Карплюк надихнув свою команду, а команда поширила цю ідеологію на все місто. Як це все відбулося в Ірпені я можу розповісти, бо трохи розуміюся в ідеології і соціальних процесах, але в іншій статті. 

Отже, ідеологія "Нових облич" – це робити все найкраще, викладатися на максимум

За цим принципом відбувається і прихід нових людей в команду, її розширення. Якщо ти хочеш бути з «Новими обличчями», просто роби щось із нами. Або сам ініціюй, а ми допоможемо. Просто змінюй світ навколо. А в ході роботи все стане ясно само собою. Немає кастингів і процедур, щоб потрапити в «Нові обличчя». Ми просто разом змінюємо світ, утворюючи одне ціле − команду в ході роботи. Або ні. Ось і вся процедура.

Є інша складова інакшості Ірпеня, окрім ідеології робити все найкраще. Це мир у домі, в команді. Ті чи інші наші рішення хтось збоку може критикувати, не погоджуватися, і це нормально. Навіть можуть скандали роздмухуватися, але це все лише ззовні. В домі-команді тих, хто керує Ірпенем − мир і єдність протягом останніх чотирьох років. І це помітно в усьому. В роботі, святкуванні та, особливо, у складні моменти, коли нас атакували потужні зовнішні сили. 

Читайте також: Гостомель + Ювілейна, або на Покрову в Зону

Біда Гостомеля у тому, що, наскільки я бачу, миру і єдності в управлінському класі селища немає. А це дуже послаблює селище і в плані розвитку сьогодні, і в плані його перспектив. Якщо селище, місто чи країна роздерті суперечками з середини, то вони не можуть бути суб’єктом дії. Не можуть керувати собою і стають об’єктом для реалізації зовнішніх інтересів. Зовнішні впливи завжди будуть: республіканське керівництво, обласне, та навіть Ірпінь. Якщо команда управлінців об’єднана, то її підтримує громада. Якщо у всіх питаннях і зовнішніх викликах стоять за одно, то все зможуть відстояти і реалізувати. (Це я для прикладу з поки що невдалим проектом Гостомельської об’єднаної громади. В іншій статті я розкрию своє бачення щодо цієї теми.) 

Читайте також: Андрійович, а чи є у Вас план?

Тож, повертаючись до того з чого почали: коли Гостомель стане таким як Ірпінь? І чи стане? Ні, не стане. І не треба йому бути таким як Ірпінь. У Гостомеля своя історія, свій шлях і свої особливі перспективи. Єдине в чому я хотів би, щоб Гостомель був як Ірпінь – це у владній команді, а потім і в усієї громади сформується ідеологія бути об’єднаними і найкращими. Щоб, якщо вже щось робити, то робити на максимум. 

Максим Плешко, «Нові обличчя» Гостомеля