Привокзальний ринок знесуть, що буде на його місці?

Де в Ірпені купити азовського бичка чи камбалу? Засоби від молі, святкову скатертину, ковбасу, сир, фрукти, овочі та навіть отруту для щурів - все це і навіть більше продають на Привокзальному ринку. Однак, продавці та покупці занепокоєні, в інтернеті з’явилася інформація, що зовсім скоро торгівля зупиниться.

Мер Олександр Маркушин оголосивпро майбутню реконструкцію вулиці Центральної, а старий ринок взагалі мають прибрати. До речі, останній, він назвав «шанхаєм». У великих планах оновлення автостанції, нові паркомісця, заміна всіх комунікацій та асфальту. Вулицю під час ремонту доведеться закрити, а старий ринок, скоріш за все, чекає повне перезавантаження. Тож навряд чи торгівля повернеться до свого звичного існування. Звісно ця справа благородна, однак, що робити з людьми, які більше двадцяти років тут як продають так і купують? Ексклюзивний коментар «04597» дав директор МП ТОВ «Сотіс» Вадим Сірош.

Палка ковбаси і банка тушонки

«Всі розуміють, що це вчорашній день. І я не можу сказати, що для нас ця інформація «як сніг на голову». Влада, нас давно попереджала. Вони навіть не подовжували оренду. Якщо вже прийшов час, необхідно все змінювати… Скажу відверто, ми самі шукаємо інвестора. У влади можемо тільки попросити, щоб швидше зробили цю реконструкцію», - розповідає директор ринку.

Каже, що їх тут чотири власники. І своїми силами їм важко зробити капітальну реконструкцію. «Мінімальна сума для забудови це 400 доларів квадратний метр, порахуйте - це капітальна споруда. Наразі ми активно шукаємо інвестора, розповідаємо про це людям. От і вам розказали. Якщо у вас буде інвестор, охочий поспілкуватися з нами і обговорити цей проект, ми готові», - наголосив Сірош.

Свій шлях ринок починав зі стихійного

Директор розповідає, як в прямому сенсі збирав продавців з привокзальної підлоги. Коли збудував перший кіоск - почав переводити охочих підприємців. Разом облаштовували свої робочі місця - наметами та дерев’яними столами. І все це обов’язково мало відповідати санітарним нормам.

«Було питання стихійної торгівлі. Взагалі тут був вільний торгівельний майданчик, на той моменту нас було не достатньо магазинів, ринків, тому альтернативою і стало створення цього риночку. Якщо є «шальні» гроші, то можна будувати хоч з мармуру. А коли ти збираєш копійки, і маєш виконати всі ті нормативи, які існують, то це не просто», - каже Вадим Сірош.

Але погоджується, що загальний вигляд ринку вже не відповідає рівню міста. «У нас є плани, як у власників цієї земельної ділянки, добудувати тут невеличкий торгівельний центр», - підсумовує підприємєць.

Ворзелянин Сергій торгує на ринку двадцять років

2 вересня 2004 року, на дерев’яному столику Сергій розкладав курячі яйця та домашню городину. Згодом почав закуповувати товар. Має постійних клієнтів. Фасуючи груші зізнається:

«Якщо тут буде супермаркет, відповідно буде велика оренда і я її не потягну оплатити. Якщо ми лишимося, і буде вище оренда відповідно будуть вищі ціни на товар. Для мене головне, щоб покупці йшли задоволені і щоб якість товару була та ціна адекватна».

Центральне місце поруч з Сергієм займає Майа Володимирівна. Важить квашену капусту і розповідає, як починала працювати на хазяйку, продавала сири та ковбасу. Вже більше 15 років працює на себе. Провадить, що найважче було під час карантину, довелося навіть закрити кіоск, а товар роздати рідним.

«Я дуже люблю спілкуватися з людьми і ми пригощаємо пенсіонерів. У них немає коштів купити багато, тому ми пригощаємо фруктами і овочами. Навіть, нещодавно покупці, які купували у Сергія, заплатили за товар однієї пенсіонерки. Такі хороші люди зустрічаються тут. А взагалі я не женусь за великими грошима, але треба працювати, це і веселіше, і я в колективі, а не вдома».

Марія Андріївна - пенсіонер, колись була помічником місцевого депутата, а тепер щодня скуповується на цьому ринку: «Я гадаю, що щось маленьке, гарне та культурне треба людям зробити, щоб людина прийшла, як ось я і купила. І продавець задоволений, і покупець. У Сергія я постійний клієнт, у нього всі продукти хороші, свіжі і він ніколи не обдурить. Завжди беру яйця, рибку, картопельку. І всім раджу. А те що зараз відбувається в Ірпені,будівництво за будівництвом, то це трохи занадто. Я вважаю, що і будівництво потрібно але і про людей треба думати».

«Мені цей ринок ну дуже подобається. Ну що тут можуть побудувати, черговий торговий центр? Подивіться, що зараз відбувається на «поймі»… Розгорнули це велике будівництво. Світла немає добу! От навіщо тут ця реконструкція? Я тут все життя купую, мені зручно. Люди торгують, до них ідуть покупці. Якби не було торгу, Сергій би не їздив на закупку. Вже два магазини закрили. Якщо ще цей ринок закриють, де купувати?», - бідкається поштарка Світлана.

«Знищують все, зітхає Ірина, запаковуючи оселедець в пакет... Дуже шкода, я тут купую скільки живу».

«Цей ринок мені подобається, а те що роблять біля річки – жах», зізнається Наталя.

Комусь жах, а комусь буде зручно. Поруч із Набережною і справді будують великий сучасний ринок. За задумом повз нього пройдуть маршрути міських автобусів і буде зручна паркова для автомобілів. Про новий ринок ми напишемо згодом.

А от ірпіньчанину Роману без різниці, що станеться з ринком. Він каже, що може купити в будь–якому місці.

«Купую тут раз на 2 тижні, обов’язково ходжу і цю продавчиню знаю. Однак мені не особливо тут подобається, бо брудно і холодно», - каже пенсіонерка Валентина.

«Я б хотіла, щоб тут було комфортно і тепло насамперед продавцям», - розповідає Галина, пакуючи білизну у пакет.

Наталя, у якої Галина купила білизну, каже,що холод порівняно з високою орендою кіоску – це ніщо. «Вже все вирішили, і все перероблять, тому наша справа маленька – сидіти і чекати. Якби в мене була можливість відкрити свій магазин, то я б звісно це зробила. Я продаю тут вже 15 років! Працюю на себе».

Вадим Сірош турбується про людей, які працюють на ринку.

«Це не просто продавці, це підприємці, яким дійсно зараз дуже важко. Їм було важко і раніше, але зараз враховуючи сьогоднішні нюанс, стало ще важче. За кожним з цих продавців стоїть міні–бізнес, який кожен створив для себе сам», - зауважує Сірош.

Тема ринків залишається відкритою. Наступні матеріали про новий ринок поблизу Набережної та долю Центрального ринку на Соборній читайте невдовзі на нашому сайті.